СПРОТИВ

«Бо плач не дав свободи ще нікому
А хто борець - той здобуває світ!»

(з Гімну ОУН)

Сторінки

субота, 7 листопада 2015 р.

ПІД ПРАПОРОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Зараз багато хто з тих, хто розуміє нагальну потребу саме силового протистояння  антинародному кримінально-олігархічному режиму, запитує "Що конкретно треба робити для розгортання цієї боротьби?" та "Як все правильно організувати?".

Перш за все – треба визначитись зі структурою повстансько-революційної організації, бо саме від цього залежить як ефективність дій організації, так і життя кожного її члена. Яка ж правильна структура повстанської організації? Світовий досвід давно вже показав, що найефективнішою є т.з. мережева структура, котра складається з великої кількості максимально автономних ланок, поєднаних між собою лише керівництвом на рівні загально-стратегічних завдань та ідеології. Така структура дозволяє, по-перше, максимально зменшити ризики знищення організації через розконспирацію та інфільтрацію до неї ворожої агентури; по-друге, - дозволить кожній автономній ланці діяти максимально адаптивно до ситуації, власного досвіду та ресурсів; по-третє, - не дає режиму змоги паралізувати всю організацію разом через знищення чи зраду її верховних керівників. Тобто, повстанська організація подібна скоріше до рою ос, з котрим неможливо воювати, ніж до ведмедя, для знищення котрого вистачає однієї кулі.

При цьому не треба чекати якихось наказів згори від різних "месій", "провідників", "вождів" чи "лідерів": боротьба з антинародним режимом кримінальників-олігархів не повинна залежати від забаганок різних політичних спекулянтів та фанфаронів - лише в цьому випадку вона буде дієвою і невразливою до ворожого впливу. Повстанська боротьба повинна йти знизу, з окремих боївок-ланок, а вже потім - йти об"єднання зусиль дійсно боєздатних одиниць у все більш потужний революційний кулак. Помилки всіх попередніх революційно налаштованих організацій в сучасній Україні мають коріння саме в тому, що вони творилися згори вниз, під окремих лідерів, а не навпаки - шляхом об"єднання самодостатніх, дієвих і перевірених в реальних справах низових осередків.

Ланки повинні буди як найбільш законспіровані не тільки від зовнішнього оточення, а й одна від одної. Зв"язок, якщо в тому виникає потреба, – лише безконтактний, через захищений Інтернет та схованки. Це стосується як щодо координації дій на горизонтальному рівні, так і на рівні вертикальному. Особисті знайомства та зустрічі між членами різних ланок повинні бути зведені до мінімального рівня.

Тепер – щодо напрямків роботи, якими повинні займатися всі ланки. Вони наступні:

1. Пропагандивна робота: поширення через неконтрольовані олігархатом канали антирежимної пропаганди. Які то канали? Перш за все – Інтернет, використовуючи його можливості анонімності та миттєвому розповсюдженню інформації. Крім того, лише Інтернет дає змогу поширювати відео-пропаганду, яка за своєю ефективністю є на порядки більш дієвою за прості листівки чи трафарети. Втім, не слід відмовлятися й від традиційної повстанської пропаганди через розповсюдження листівок та стікерів, а також – через нанесення відповідних трафаретів та графіті. Річ в тому, що листівки, стікери та графіті сприймаються масами та режимом як щось значно матеріальніше, ніж віртуальна інформація в Інтернеті, а отже й революційна організація сприймається як реально існуюча. Пропаганда – то фундамент, на який спирається вся революційна діяльність, а тому всі операції революційно-повстанської організації повинні розглядатися через її призму. Революційна ланка може бути нездатна до бойових операцій, але проводити пропагандивні операції вона зобов"язана. В іншому випадку – то баласт. Слід запам"ятати: ПРОПАГАНДИ БАГАТО НЕ БУВАЄ!

При створенні пропагандивних матеріалів треба завжди мати на увазі, що ви займаєтесь саме ПРОПАГАНДОЮ, а не ІДЕОЛОГІЧНИМ ВИШКОЛОМ населення. В чому різниця? Пропаганда повинна в першу чергу впливати на емоції і чим сильніші емоції вона викликає – тим вона ефективніша. Ідеологічний же вишкіл – впливає в першу чергу на інтелект, і його завдання – формувати у людині цілісну і логічну картину світу. Пропаганда орієнтована назовні, на маси. Ідеологія – всередину, на членство. Тому пропаганда повинна спиратися на короткі зрозумілі лозунги, салогани, символи та малюнки/карикатури, зрозумілі навіть підлітку, а не довгі і високоінтелектуальні програмні документи.

Ще одна важлива річ – розклейка листівок чи нанесення трафаретів потребує силового прикриття. Це означає, що під час розклейці листівок ті, хто це роблять, повинні бути скритно прикриті групою боївкарів, озброєною вогнепальною та холодною зброєю. У разі ж спроби затримання чи нападу на розклейщиків – боївкарі повинні діяти жорстко і рішуче на їх захист.

Раджу також ознайомитися з наступними матеріалами, які відносяться до даної теми:
http://ukr-sprotiv.blogspot.com/2012/03/blog-post.html
http://ukr-sprotiv.blogspot.com/2012/03/blog-post_07.html

2. Бойова діяльність: необхідність збройного опору антинародному режиму досить чітко формулює наступна цитата з брошури УВО "Терор як засіб самооборони":
"Як довго держава не натрапляє на ніякий опір, як довго її звірства зустрічаються із мовчанкою, так довго насильства не тільки не закінчаться, але навпаки, набирають щораз то більш диких форм. Недостатність опору, мовчанка противника – це доказ його слабкості. Слабкість противника додає тільки сміливості державному ворогові, що є тоді певний повної безкарності. Тактика, отже, приймати удари й не відповідати на них – згубна тактика й для поодиноких людей, і для організації, і для народу"

Отже, головне завдання бойової роботи – це заставити режим захищатися, замість нападати, деморалізовувати його представників і захоплювати в них необхідні для продовження боротьби ресурси.

Друга важлива складова бойової роботи – т.з. агітація дією, тобто показати активному в революційному плані прошарку населення, приклад реальної боротьби з режимом.

Третя складова – це перевірка та загартування революційних кадрів в реальних справах, а не в безпечних політичних диспутах в Інтернеті та "танцях на майданах". Без такої "перевірки вогнем" революційна організація дуже швидко буде насичена ворожою агентурою та політичними пройдисвітами і фанфаронами (як то ми можемо бачити на прикладі "Правого Сектору", "Тризубу", УНА-УНСО, "Свободи", СНА і т.п. організацій, що позиціюють себе, як "революціонерів", а насправді – давно вже живуть за законами та правилами, що їх їм диктує кримінально-олігархічний режим).

Плануючи бойову роботу, треба розуміти, що, на противагу звичайним бойовим діям, повстанська бойова тактика спирається не на максимальне зосередження сил, а навпаки – максимальне їх розосередження. Тобто, там де звичайна армія досягає перемоги, збираючи всі сили в кулак і б'ючи по ворогу в одному місці, повстанці досягають перемоги кількістю хай і не сильних, але чисельних ударів по режиму. На практиці це буде виглядати як спочатку десятки, а потім – сотні, підпалів та підривів машин та маєтків представників режиму, обстріли та підриви постів поліцаїв, атентати, збройні напади як на окремих представників режиму, так і на знакові установи режиму (поліційні дільниці, суди, прокуратури, податкові, держадміністрації і т.п.). Завданням повстанської роботи є не складність бойових акцій, а їх кількість і максимальна територія, на яку вони поширюються. При цьому об’єкти для нанесення ударів вибираються не стільки з точки зору їх важливості для режиму, скільки з точки зору простоти, доступності та безпечності проведення операції. Повстанці повинні розуміти, що кожна куля, кожна граната, кожна пляшка з "коктейлем" – є серйозним ударом по режиму, яка б незначною не здавалась ця акція. Бо кожна така акція показує і режиму, і народу, що дух нації не зломлений і не закутий в рабські кайдани. Кожна така акція має велику мобілізуючу і пропагандивну силу, хай і є незначною за матеріальними збитками для режиму.

Ось, що писав про важливість бойових акцій один з Провідників української нації Ярослав Стецько:
"Очевидно, одиничними технічно-революційними актами безпосередньо не добувається держава, але моральний капітал і вічна пригадка на зброю освоює народ з думкою, що не розговори - а кров і залізо розсудять нас з ворогами".


ДАЛІ БУДЕ

1 коментар:

  1. avega.org/ssp.pdf - там краще написано і про стратегію, і про тактику, і про вібір цілей....

    ВідповістиВидалити